Йова 40

¹І говорив Господь дальше й сказав до Йова:

²Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!

³І відказав Йов Господеві й промовив:

⁴Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.

⁵Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.

⁶І відказав Господь Йовові з бурі й промовив:

⁷Підпережи чересла твої, як мужові годиться: я питати мусь у тебе, а ти говори менї.

⁸Ти хочеш опрокинути присуд мій, хочеш винуватити мене, щоб себе якось оправдити?

⁹Чи така ж рука у тебе, як рука у Бога! Чи зʼумієш загріміти таким голосом, як він?

¹⁰А нуж, одягнись у величчє й славу, украси себе сяєвом і пишнотою;

¹¹Вилий строгість гнїву твого, позирни на гордих і смири їх:

¹²Поглянь на всїх зарозумілих і принизи їх, та зітри безбожних таки на місцях їх;

¹³Закопай всїх їх у землю й лиця їх покрий тьмою.

¹⁴Тодї й я признаю, що правиця твоя може рятувати тебе.

¹⁵Ось бегемот: Я создав його так само, як і тебе; він їсть траву, як віл;

¹⁶Його сила в бедрах його, а крепкість його в мяснях черева його;

¹⁷Махає він хвостом, неначе кедром, а бедра в його — з жил, мов сїтка, помотаних;

¹⁸Ноги в його, як мідяні труби; костї — мов залїзні прути;

¹⁹Се — верх доріг (дїл) Божих; тільки Творець може наблизити до його меча свого;

²⁰Гори дають йому поживу, там граються всї зьвірята польові;

²¹Він під гілястими деревами лягає, в сховищах рогізних і в болотах;

²²Листаті дерева окривають його своєю тїнню, ивина надводня обіймає його;

²³Ось він пє з ріки й не страхаєсь; байдуже йому, нехай би й Йордань полилась у рот йому.

²⁴Чи ж візьме хто його в очах його (приступом), й чи проколе йому носа шилом.